Що таке періодонтит та як його лікувати?

Увага!
Інформація, подана у цій статті, має виключно ознайомлювальний характер і не є медичною рекомендацією. При виникненні симптомів або проблем із зубами та порожниною рота настійно рекомендуємо звернутися за професійною консультацією до стоматологічної клініки.

У цій статті ви зможете дізнатися, що таке періодонтит, а також отримати інформацію про його причини, різновиди, симптоми та методи лікування періодонтиту.

Що таке періодонтит?

Періодонтит — це запальне захворювання, яке вражає тканини зуба в області верхівки кореня. Сучасна стоматологія виділяє кілька типів цього захворювання, від яких залежить вибір методу лікування.

Жартувати з періодонтитом не варто. Це серйозний недуг, який не лише спричиняє сильний біль, але й може призвести до низки небезпечних наслідків:

• Поширення запалення на інші органи;
• Розвиток сепсису;
• Запалення гайморових пазух;
• Остеомієліт.

Сучасні стоматологічні технології дозволяють вилікувати періодонтит на будь-якій стадії. Проте зволікати з лікуванням не рекомендується. Якщо ви помітили ознаки запалення в ротовій порожнині, негайно зверніться до стоматолога, щоб розпочати відповідне лікування.

Причини виникнення періодонтиту

Запалення тканин кореня зуба може бути спричинене різними факторами. Найпоширеніші з них включають:

1. Нелікований карієс або пульпіт. Якщо карієс, який уразив зубні тканини (зокрема зуби мудрості), не лікувати, він з часом досягне періодонта. Запалення починає активно поширюватися, що призводить до розвитку періодонтиту.
2. Механічні травми. Періодонтит може виникнути через удар твердим предметом (наприклад, під час спортивних занять) або постійні навантаження на зуби (наприклад, розколювання горіхів).
3. Помилки стоматолога. Під час ендодонтичного лікування можуть бути допущені помилки, які згодом спричинять періодонтит. Це може бути хімічний опік через необережну обробку каналів, алергія на медикаменти або неякісне усунення інфекції.
4. Складна будова кореневих каналів. У деяких людей канали зубів мають складну форму, що ускладнює їх очищення і може спровокувати періодонтит.
5. Утворення гранульом. Ігнорування гранульоми в області кореня зуба з часом призводить до появи періодонтиту.

Насправді причин виникнення періодонтиту значно більше. Вище перелічено лише найпоширеніші випадки, з якими стикаються стоматологи.

Типи та види періодонтиту

Залежно від причини виникнення виділяють кілька основних видів періодонтиту:

• Інфекційний — виникає через розмноження бактерій або мікроорганізмів. Причиною може бути запущений карієс або запалення ясен.
• Травматичний — спричиняється механічними пошкодженнями м’яких або твердих тканин зуба, які можуть статися в побуті або під час лікування.
• Алергічний — розвивається через реакцію організму на медикаменти або матеріали для пломбування.

Також виділяють кілька форм захворювання, які визначають вираженість симптомів, ступінь болю та методи лікування:

• Апікальний періодонтит — найлегша форма. Діагностується приблизно у третини пацієнтів, які звернулися зі скаргами. Легко лікується, оскільки запалення локалізоване у верхній частині кореня.
• Гострий періодонтит. Його складність полягає у відсутності явних симптомів, через що він може перейти в хронічну форму, викликаючи ускладнення, такі як флегмона, остеомієліт або кіста.
• Гранулюючий періодонтит. Супроводжується сильним болем, але легко лікується при своєчасному зверненні до лікаря.
• Гранульоматозний періодонтит. Безсимптомна форма, яка призводить до серйозних ускладнень, включно з втратою зуба через руйнування м’яких і кісткових тканин.
• Фіброзний періодонтит. Симптоми схожі на інші захворювання, що ускладнює діагностику та лікування.

Симптоми захворювання

Симптоми періодонтиту залежать від стадії запалення. Вони значно відрізняються при гострій і хронічній формах.

Гострий періодонтит протікає у двох основних фазах:

• Інтоксикаційна. Характеризується ниючим болем у зубі та відчуттям важкості в області ураження. При натисканні на зуб біль значно посилюється.
• Ексудативна. Біль стає інтенсивнішим, полегшити його можна лише знеболювальними. Будь-який дотик до зуба викликає сильний дискомфорт. М’які тканини навколо зуба набрякають, з’являються болі в лімфовузлах, а пульсуючий біль свідчить про утворення гною. Гостра стадія може тривати від кількох днів до кількох тижнів.

Далі захворювання переходить у хронічну форму. Біль стихає, і багато пацієнтів, які не звернулися до стоматолога, помилково вважають, що недуг минув. Проте це не так — хронічний періодонтит може призвести до тяжких наслідків.

Хронічний періодонтит складно діагностувати через мінімальні симптоми. Лікування потребує комплексного підходу і займає більше часу. Симптоми хронічної форми включають:

• Дискомфорт при дотику до зуба;
• Відчуття важкості в області зуба;
• Неприємний запах із рота;
• Біль у лімфовузлах, особливо в ділянці шиї та щелепи;
• Підвищена чутливість тканин;
• Поява нориць на зовнішній стороні щелепи.

Час від часу хронічний періодонтит може загострюватися, повертаючи інтенсивний біль.

Чи можна вилікувати періодонтит?

Будь-яку форму періодонтиту можна вилікувати, але складність лікування залежить від швидкості звернення до лікаря. Чим раніше пацієнт звернеться по допомогу, тим простішим і дешевшим буде лікування.

Лікування періодонтиту буває консервативним і хірургічним.

Консервативне лікування включає терапевтичні та фізіотерапевтичні процедури. Для повного виліковування потрібно щонайменше два візити до стоматолога (при хронічній формі — не менше трьох).

Протокол консервативного лікування зазвичай включає:

1. Рентгенівську діагностику.
2. Анестезію.
3. Свердління тканин для доступу до каналів зуба.
4. Видалення нерва та очищення каналів.
5. Розширення каналів і обробку антисептиками.

Додатково призначаються антибіотики та протизапальні препарати.

Через 2–3 дні проводиться другий візит, який включає:

1. Видалення тимчасової пломби.
2. Повторну обробку каналів антисептиками.
3. Встановлення постійної або тимчасової пломби.

При хронічному періодонтиті потрібен третій візит, який включає:

1. Контрольний рентген.
2. Видалення пломби та обробку антисептиками.
3. Встановлення постійної пломби.

Після лікування може бути зроблений ще один рентген.

Хірургічне лікування застосовується, якщо консервативні методи не дали результату. Воно може передбачати видалення частини зуба (наприклад, кореня) або повне видалення зуба. Рішення приймає лікар залежно від стадії запалення. Також можливе щадне втручання, що зберігає корінь і частину зуба для подальшого встановлення коронки.

Підіб'ємо підсумок

Періодонтит — небезпечне захворювання зубів, якого краще не допускати. На ранніх стадіях карієс легко ігнорувати або не помічати. Тому регулярні візити до стоматолога необхідні для виявлення проблем на початковому етапі. У таких випадках лікування буде швидким і безболісним.

Якщо періодонтит спричинений травмою або алергічною реакцією, зволікати зі зверненням до лікаря не можна. Пошкодження або опік тканин може швидко спровокувати періодонтит, який за лічені дні переходить у хронічну форму.